У даному розділі
ми розмістили матеріали,
що допоможуть вчителям фізики
при підготовці до уроків
Шановні колеги
у даному розділі ми розмістили
декілька видів поточного оцінювання
учнів на кожний урок
В даному розділі
ми представимо вашій увазі
різні методичні надбання.
 
 
»  Державний стандарт базової і повної середньої освіти
 
 

                                          ЗАТВЕРДЖЕНО

                             постановою Кабінету Міністрів України

                                   від 14 січня 2004 р. N 24

 

Державний стандарт базової і повної середньої освіти

 

Загальна частина

     Державний стандарт  базової і повної середньої освіти (далі -Державний  стандарт)  визначає  вимоги  до  освіченості  учнів   і випускників  основної  та  старшої  школи,  гарантії  держави у її

досягненні.

     Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план,  загальну характеристику інваріантної і варіативної складових змісту базової та   повної   середньої   освіти,   державні   вимоги   до  рівня загальноосвітньої підготовки  учнів.  Виконання  вимог  Державного стандарту є обов'язковим для всіх навчальних закладів,  що надають загальну середню освіту.

     Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови:

     для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах загальнолюдських   та   національних   цінностей,   науковості   ісистематичності  знань,  їх значущості для соціального становлення людини, гуманізації і демократизації шкільної освіти, взаємоповаги

між націями і народами, світського характеру школи;

     для надання   навчанню   українознавчої   спрямованості,   що безпосередньо   забезпечується   вивченням    української    мови,української   літератури,   історії  України,  географії  України,

українського мистецтва тощо;

     для індивідуалізації   та   диференціації   навчання,    йогопрофільності    у   старшій   школі,   запровадження   особистісно орієнтованих  педагогічних  технологій,   формування   соціальної,

комунікативної, комп'ютерної та інших видів компетентності учнів.

     Особлива увага  приділяється  практичній  і творчій складовим навчальної   діяльності.   У   державних    вимогах    до    рівня загальноосвітньої  підготовки  учнів зростає роль уміння здобувати інформацію з різних джерел,  засвоювати,  поповнювати та оцінювати її,  застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності.  Між ступенями   шкільної   освіти   забезпечується    наступність    і перспективність змісту та вимог щодо його засвоєння учнями.

     Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у Державному стандарті подано за галузевим принципом у семи освітніх галузях:   мови   і   літератури,  суспільствознавство,  естетична культура,  математика,   природознавство,   здоров'я   і   фізична культура,   технології,   що   є  органічним  продовженням  змісту відповідних освітніх  галузей  Державного   стандарту   початкової освіти.

     Зміст освітньої   галузі   структурується  і  реалізується  в системі відповідних навчальних предметів та курсів,  програми яких затверджує МОН.

     Основна школа  забезпечує базову загальну середню освіту,  що разом із початковою є  фундаментом  загальноосвітньої  підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого

здобуття освіти.  Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для  всіх учнів;   особистісно   орієнтований   підхід   здійснюється  через варіативність   методик   організації   навчання    залежно    від пізнавальних здібностей, а також через факультативні курси.

     У старшій школі навчання, як правило, є профільним. У зв'язку з цим зміст освіти і вимоги до його засвоєння  диференціюються  за трьома   рівнями:   обов'язкові   результати  навчання,  визначені

Державним стандартом,  профільний, зміст якого визначають програми затверджені  МОН,  та академічний,  за програмами якого вивчаються дисципліни,  що   тісно   пов'язані   з   профільними   предметами

(наприклад,   фізика   у  хіміко-біологічному  профілі),  а  також здійснюється загальноосвітня підготовка учнів,  які не визначилися щодо напряму спеціалізації.

Базовий навчальний план

     Базовий навчальний  план основної і старшої школи охоплює дві складові: інваріантну та варіативну.

     Інваріантна складова передбачає дотримання всіма  навчальними закладами,  що  надають  загальну середню освіту,  єдиних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів. Варіативна складова спрямована

на забезпечення індивідуальної орієнтованості змісту освіти.

     Під час   складання   типових  навчальних  планів  для  учнів спеціалізованих шкіл,  гімназій,  ліцеїв і колегіумів дозволяється перерозподіляти між освітніми галузями до 15 відсотків навчального часу,  визначеного  інваріантною  частиною  Базового   навчального плану.

     Змістове наповнення  освітніх  галузей інваріантної складової визначається Державним стандартом.

     Змістове наповнення    варіативної    складової    формується навчальним  закладом  з  урахуванням  особливостей  регіону,  типу закладу, індивідуальних освітніх потреб учня.

     В основній  школі  навчальні  години  варіативної   складової використовуються  головним  чином для загальноосвітньої підготовки учнів,  індивідуальних  занять  та  консультацій,  факультативного

навчання.

     У старшій  школі,  у  тому  числі в сільських однокомплектних школах,  де створюються різнопрофільні навчальні групи  учнів,  за рахунок  варіативної  складової  здійснюється  профільне навчання.

Години цієї складової можуть використовуватися також для  вивчення предметів за вибором учнів, факультативних занять тощо.

     На основі  Базового  навчального  плану  МОН розробляє типові навчальні плани   для   загальноосвітніх   навчальних    закладів.

У типових   навчальних   планах  визначається  перелік  навчальних предметів  і  курсів,  відповідно  до  змісту  освітніх   галузей, кількість годин, відведених на їх вивчення у кожному класі. Типові навчальні плани можуть відображати різні варіанти  структурування, інтеграції та  розподілу  навчального  змісту за роками навчання в межах годин,  визначених  Базовим  навчальним  планом.  На  основі типових  навчальних  планів  навчальні  заклади  складають  робочі навчальні плани, в яких конкретизується варіативна складова освіти з   урахуванням   особливостей   організації   навчально-виховного процесу.

Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів II-III ступенів

(розподіл навчального часу між освітніми галузями)

--------------------------------------------------------------------------

                  |             Загальна кількість годин

                  |-------------------------------------------------------

  Освітні галузі  |II ступінь         |III ступінь    |II+III ступені

                  |(5-9 класи)        |(10-12 класи)  |(5-12 класи)

                  |-------------------+---------------+-------------------

                  |тиж-  |  рік  |від-|тиж-| рік |від-|тиж-  |  рік  |від-

                  |день  |       |сот-|день|     |сот-|день  |       |сот-

                  |      |       |ків |    |     |ків |      |       |ків

--------------------------------------------------------------------------

                Інваріантна складова

Мови і літератури   42     1470   27    19    665  19    61    2135   23,9

 

Суспільство-        12      420    7,7  10    350  10    22     770    8,6

знавство

 

Естетична            8      280    5,1   2     70   2    10     350    3,9

культура

 

Математика          20      700   13     8    280   8    28     980   11

 

Природознавство     26      910   16,7  13    455  13    39    1365   15,3

 

Технології           8      280    5,1   6    210   6    14     490    5,5

 

Здоров'я і          17,5    612,5 11,4   9    315   9    26,5   927,5 10,4

фізична культура

__________________

Разом              133,5*  4672,5 86    67   2345  67   200,5  7017,5 78,6

                      Варіативна складова

Додаткові години    21,5    752,5 14    33   1155  33    54,5  1907,5 21,4

на освітні галузі,

предмети за

вибором,

профільне

навчання,

факультативи,

індивідуальні

заняття та

консультації

Гранично допустиме 130     4550         90   3150       220    7700

навчальне

навантаження на

учня__________________

Разом (загальне    155     5425  100   100   3500 100   255    8925  100

навчальне

навантаження)

     * Години фізичної культури  освітньої  галузі   "Здоров'я   і фізична   культура"   не   враховуються   в  гранично  допустимому навантаженні учнів.

     У загальноосвітніх навчальних  закладах  з  навчанням  мовами національних меншин,  у спеціалізованих школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах  дозволяється   за   рахунок   загального   навчального навантаження  збільшувати гранично допустиме навантаження учнів до меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних  норм.

Характеристика освітніх галузей

5. Освітня галузь "Природознавство"

 

     Основною метою освітньої галузі є розвиток учнів за допомогою засобів  навчальних  предметів,  що  складають  природознавство як наукову  галузь,  формування  наукового  світогляду  і  критичного

мислення  учнів  завдяки  засвоєнню ними основних понять і законів природничих наук та методів наукового пізнання,  вироблення  умінь застосовувати   набуті   знання  і  приймати  виважені  рішення  в

природокористуванні.

     Відповідно до цієї мети в учнів формується  система  знань  з основ природничих наук,  необхідна для адекватного світосприймання та уявлення про сучасну  природничо-наукову  картину  світу,  вони

опановують   науковий   стиль   мислення,   усвідомлюють   способи діяльності  і  ціннісні  орієнтації,  які  дають  змогу  зрозуміти наукові   основи  сучасного  виробництва,  техніки  і  технологій, безпечно  жити  у  сучасному  високотехнологічному  суспільстві  і цивілізовано взаємодіяти з природним середовищем.

     Зміст освітньої  галузі  ґрунтується  на принципі наступності між  початковою  та  основною,  основною  і  старшою  школою,  між загальною   середньою  і  вищою  освітою.  Зокрема,  він  враховує природознавчу підготовку  учнів  початкової  школи  за  змістовими лініями освітньої галузі "Людина і світ". Зміст освітньої галузі в старшій школі ґрунтується на базовій  загальноосвітній  підготовці учнів основної школи з основ природничих наук.  Цим забезпечується наступність навчання в початковій, основній і старшій школах.

     Загальними змістовими лініями освітньої галузі є:

     рівні і  форми  організації  живої  і  неживої  природи,  які структурно  представлені  в  кожній  компоненті  освітньої  галузі специфічними для неї об'єктами і моделями;

     закони і закономірності природи;

     методи наукового   пізнання,   специфічні   для   кожної    з природничих наук;

     значення природничо-наукових  знань  у  житті  людини та їхня роль у суспільному розвитку.

     Зміст освітньої  галузі  може  реалізовуватися  як   окремими навчальними предметами (астрономія,  біологія,  географія, фізіка, хімія та інші  галузі  природознавства),  що  відображають  основи відповідних  фундаментальних  наук,  так  і  завдяки  інтегрованим курсам.

     Зміст загальноприродничої компоненти забезпечує формувння  в свідомості учнів основи для цілісного уявлення про природу.

     Зміст астрономічної  компоненти зорієнтований на забезпечення засвоєння учнями наукових фактів,  понять  і  законів  астрономії, методів   астрономічних   досліджень,   усвідомлення  ними  будови Всесвіту,  уявлень про його утворення і розвиток, формування в них наукового світогляду, використання  астрономічних знань у практиці, розкриття  значення  астрономії  у  цілісному  світорозумінні   на

мегарівні.   Зміст   біологічної   компоненти   зорієнтований   на забезпечення   засвоєння   учнями   знань    про    закономірності функціонування    живих   систем,   їх   розвиток   і   взаємодію, взаємозв'язок  із  неживою  природою,   формування   уявлень   про природничо-наукову  картину  живого  світу,  синтез  ідей про живі системи,  оволодіння елементами наукового пізнання живої  природи, формування    складових    наукового    мислення    (класифікація, екологічність,   еволюційність   і   історизм,    системність    і

цілісність), усвідомлення біосферної етики, розуміння необхідності раціонального  використання  та  відновлення  природних  ресурсів, вироблення  навичок  застосування знань з біології у повсякденному

житті.

     Зміст географічної компоненти забезпечує засвоєння знань  про компоненти природи,  природні ресурси, удосконалення господарської діяльності людини,  формування в учнів комплексного, просторового,

соціально-орієнтованого уявлення про Землю на основі краєзнавчого, регіонального  та  планетарного  підходів,  сучасної  географічної картини  світу через закономірності розвитку географічної оболонки

Землі,  усвідомлення  цілісного  образу  своєї  країни  на  основі розгляду  та  аналізу  трьох  її  основних  компонентів - природи, населення і господарства.

     Зміст фізичної компоненти створює передумови для забезпечення усвідомлення  учнями  наукових  фактів,  ознайомлення  з  історією розвитку  фізичної  науки,  формування  в  учнів  знання  основних

фізичних понять і законів,  що дають змогу пояснити природні явища і процеси,   розвиток   експериментальних  умінь  і  дослідницьких навичок,  умінь  застосовувати  набуті  знання  для  розв'язування фізичних  задач  і пояснення фізичних явищ і процесів,  формування наукового світогляду і стилю мислення учнів,  уявлення про фізичну картину  світу,  розкриття  ролі знання з фізики в житті людини та суспільному розвитку.

     Змістове наповнення  хімічної компоненти забезпечує засвоєння учнями знань про речовини та їх перетворення, найважливіші хімічні закони,  методи  дослідження  в  хімії,  роль  хімії в суспільному

виробництві та житті людини,  розвиток експериментальних умінь  та формування на цій основі наукового світогляду,  вироблення навичок безпечного поводження з речовинами у буденному житті.

Основна школа

     Завданнями реалізації  змісту  освітньої  галузі  в  основнійшколі є:

     ознайомлення учнів  з  науковими  фактами  природознавства та усвідомлення ними фундаментальних ідей природничих наук;

     оволодіння учнями     понятійно-термінологічним      апаратом природничих наук,  засвоєння предметних знань та усвідомлення суті основних законів і  закономірностей,  що  дають  змогу  описати  і зрозуміти перебіг природних явищ і процесів;

     набуття учнями   досвіду   практичної   та  експериментальної діяльності, застосування знань у пізнанні світу;

     формування в  учнів  ціннісних   орієнтацій   на   збереження природи,  гармонійну взаємодію людини і природи, уміння екологічно виважено взаємодіяти з довкіллям.

------------------------------------------------------------------

                                |   Державні вимоги до рівня

         Зміст освіти           | загальноосвітньої підготовки

                                |             учнів

------------------------------------------------------------------

        Загальноприроднича компонента освітньої галузі

 

Довкілля      як      частина     Уявлення      про      загальні

природного  та антропогенного     закономірності    природи    та

середовища   життя    людини.     природничо-наукову      картину

Явища     природи.    Об'єкти     світу,      загальну     будову

природи   і  штучні  системи.     Всесвіту,  цілісність природи.

Всесвіт.    Методи   пізнання

природи.             Загальні     Знання   про  довкілля  людини,

закономірності       природи.     його       компоненти        та

Природничо-наукова    картина     взаємозв'язок     між     ними.

світу                             Природні та штучні системи.

                                  Уміння     спостерігати      та

                                  описувати     природні   явища,

                                  пояснювати на основі  загальних

                                  закономірностей природи причини

                                  їх виникнення

 

               Фізична компонента освітньої галузі

Речовина і поле                   Уявлення про атомно-молекулярну

                                  будову  речовини,  дискретність

Будова    речовини.    Будова     електричного            заряду,

атома. Радіоактивність.           електромагнітну       індукцію,

                                  світловий  промінь, особливості

Агрегатні стани речовини.         поширення   світла   в   різних

                                  середовищах,         активність

Всесвітнє тяжіння.                радіонуклідів.

Електричне  і магнітне  поля.     Знання  властивостей речовин  в

Електромагнітна індукція.         твердому,       рідкому       і

                                  газоподібному станах,  способів

Світлове      випромінювання.     зміни внутрішньої енергії тіла,

Прямолінійне        поширення     будови       атома,       видів

світла.      Відбивання     і     радіоактивності, притягання тіл

заломлення світла                 до Землі, прояви електричного і

                                  магнітного    полів,     спектр

                                  світла.

                                  Уміння  розв'язувати задачі  на

                                  розрахунок        характеристик

                                  теплових   процесів,  кількості

                                  теплоти     згорання    палива,

                                  побудову  зображень,  що  дають

                                  плоске дзеркало та лінзи

Рух і взаємодії                   Уявлення    про   різні    види

                                  механічного  руху, гравітаційну

Механічний  рух.  Рівномірний     та  електромагнітну  взаємодію,

прямолінійний  рух.  Рух   по     поширення механічних коливань у

колу. Коливальний рух.            пружному  середовищі, взаємодію

                                  заряджених   тіл  і   магнітів,

Взаємодія   тіл.    Сили    в     природу електричного струму  та

природі.  Деформація. Тертя.      його     механічну,    теплову,

                                  хімічну і магнітну дії.

Елементи гідроаеростатики.

Механічна      робота      та     Знання  основних  характеристик

потужність. Кінетична і потен     механічного  руху і  взаємодії,

ціальна енергія.                  видів      теплопередачі      і

                                  параметрів,        що        їх

Тепловий   рух.   Теплообмін.     характеризують,   характеристик

Види теплопередачі.               електричного струму  і  ділянок

                                  кола.

Взаємодія   заряджених   тіл.

Взаємодія магнітів.               Уміння  розв'язувати задачі  на

                                  розрахунок        характеристик

Постійний електричний струм       механічного     руху,     умову

                                  рівноваги   важеля,    рівняння

                                  теплового  балансу,  коефіцієнт

                                  корисної   дії   механізму   чи

                                  пристрою,   електричних    кіл,

                                  роботи       та      потужності

                                  електричного струму

Закони    і    закономірності     Уявлення      про      загальні

фізики                            закономірності  плину  фізичних

                                  явищ   різної   природи,    хід

Основні  фізичні  закони,  що     теплових процесів.

визначають            перебіг

механічних,         теплових,     Знання суті законів: збереження

світлових,   електричних    і     енергії,   Архімеда,   Паскаля,

магнітних явищ                    Гука,  Ома  для  ділянки  кола,

                                  Джоуля-Ленца,   відбивання   та

                                  заломлення     світла;     умов

                                  рівноваги   важеля;    рівняння

                                  теплового балансу.

                                  Уміння   застосовувати  вивчені

                                  закони  для пояснення  фізичних

                                  явищ     і     процесів      та

                                  розв'язування задач

Фізичні    методи   наукового     Уявлення про етапи пізнавальної

пізнання                          діяльності     в    природничо-

                                  наукових дослідженнях, елементи

Експериментальні і теоретичні     метрології.

методи   наукового  пізнання.     Знання               алгоритмів

Елементи метрології.              спостереження,       проведення

                                  досліду, вимірювання.

Методи розв'язування фізичних

задач                             Уміння     планувати    дослід,

                                  складати   дослідні  установки,

                                  вимірювати  фізичні величини  -

                                  довжину,    масу,  об'єм   тіл,

                                  густину  речовини,  температуру

                                  тіл,  час, період, силу,  тиск,

                                  силу      струму,      напругу,

                                  електричний   опір  провідника,

                                  оптичну       силу       лінзи,

                                  радіоактивний              фон,

                                  користуватися    вимірювальними

                                  приладами, будувати  таблиці  і

                                  графіки,     аналізувати     та

                                  оформляти            результати

                                  дослідження,       розв'язувати

                                  фізичні задачі різними методами

Роль  фізичних знань в  житті     Уявлення     про     історичний

людини     та     суспільному     характер  становлення  фізичних

розвитку                          знань,    сфери    застосування

     &n

 
 
 

Великие тайны планеты

 



 
 
Логін
Пароль
 
Матеріали, що розміщені на даному сайті є інтелектуальною власністю

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов